Октав ан Август - В к пед я
Матерал з Вкпед вльно енциклопед.
Октава±н А±вгуст ( Octavianus Augustus ),
Гай Юлй Цезар Октаван Август (* ) перший римський мператор (з ), засновник юлансько-клавдансько династ. Перемогою в
над римським полководцем гипетською царицею завершив громадянськ вйни (43-31 до н. е.), що почалися псля смерт
. Зосередив у свох руках диктаторську владу, збергши традицйн республканськ установи, започаткувавши нову форму суспльного устрою «принципат». Пзнше термн «Август» (лат.
звеличений богами ) набув значення титулу мператора. Час правлння Августа вважаться золотим вком римсько лтератури мистецтва (
,
,
,
та н.).
[ Гай Октавй Фурн ( Gaius Octavius Thurinus ) народився в походив з заможного шановного смейства, найбльшим досягненням якого за попередн пвтора столття була посада
, яку здобув прапрадд Октавя. Його дд займав посаду у провнцйних магстратурах
мста набув великих статкв. Батько, Гай Октавй (
), перший представник роду, що став сенатором, у
був претором успшно керував , брав участь в придушенн повстання
моврно, саме перемога над збглими рабами бля мстечка Фур стала нагодою додати до мен сина прзвисько Фурн (
Thurinus ). У перод боротьби за владу
намагався очорнити конкурента, стверджуючи, що дд був мняйлою, а прадд вльновдпущеним, але, наскльки вдомо, це не вдповда дйсност, як численн улеслив перекази про походження мператора вд
та чудесн знамення, що провщали майбутню велич, котр були поширен пд час його правлння.
Октавй отримав належне знатному римлянинов виховання. Серед його вчителв згадуються раб-педагог Сфер грецький флософ
родом з .
майбутнього мператора навчав Аполлодор з Пергама, тому вн добре орнтувався в грецькй поез захоплювався
. Латинськй риториц Октавй навчався в Марка Епдя.
Мати Октавя, Атя, була дочкою Юл, сестри
. ¶ цей родинний зв'язок обумовив блискучу кар'ру майбутнього мператора. У 12 рокв, вдповдно до римських звичав, Октавй вимовив публчну похвально-поминальну промову до кончини сво бабус Юл (
). У цьому виступ пдкреслювалися родинн зв'язки з могутнми Юлями, насамперед з самим Цезарем.
, у вц 15 рокв, Октавй облачився в чоловчу тогу, тобто був визнаний повнолтнм. Цезар видляв юного Октавя з числа свох родичв, покладаючи на нього особлив над. Вн був включений до колег
, яких очолював сам Цезар; це дозволило Октавю ввйти з самого початку до верхнх ешелонв влади
, стати
. З доручення Цезаря керував
(це закнчилося для нього важкою хворобою), а в
був префектом мста пд час . Смнадцятирчний Гай Октавй Фурн був серед вдзначених пд час трумфу Цезаря в серпн
за перемогу в африканськй кампан. Цезар також брав його в спанську кампаню
У Октавй перебува в ( , сучасна
), де, ймоврно, бере участь у пдготовц походв проти
та або .
З заповту вбитого Юля Цезаря стало вдомо, що Октавй оголошуться названим сином спадкомцем трьох чвертей майна. Заповт Цезаря був розрахований на природний хд подй, тому загибель мператора пд ножами змовникв вдкрила перед Римом перспективу не тльки державного заколоту, а й громадянсько вйни. Октавй став перед вибором: прийняти спадщину убитого диктатора вступити в боротьбу за владу або вдмовитися вд не назавжди залишити полтику.
[ Повернувшись до Октавй виршив домагатися одержання небезпечно спадщини, незважаючи на те, що позиц всмнадцятирчного юнака були дуже слабк. У той час у Рим боролися дв парт: республканська, що скинула
, партя
, що, пд приводом помсти за смерть Цезаря, прагнула лише захопити владу у власн руки. Боротьба скнчилася перемогою ц парт, провдник котро, консул
, користувався майже необмеженою владою. Республканська партя поставилася до Октавя з природною пдозрою, а
, захопивши грош й архв Цезаря, вдповв йому вдмовою. Маючи у свому актив тльки факт усиновлення, Октавй вдправився до
(де тод перебувало вйсько куди надходило спорядження грош для вйни у Македон), де прибрав соб м'я
Гай Юлй Цезар Октаван (сам вн нколи не додавав Октаван , але тльки цим м'ям його називали супротивники пд ним вн увйшов до стор, щоб уникнути плутанини). Цей демарш мав свдчити, що вн прийма заповт. Октаван почав збирати прихильникв в першу чергу намагався здобути прихильнсть
, який навно вважав, що ма можливсть скористатися юнаком як засобом у боротьб з Антонм, а потм скинути його з рахункв.
В кнц квтня Октаван з'явився у Рим як приватна особа, з невеликим почтом, де
оголошу на народних зборах, що прийма спадщину
. Псля цього, вдповдно до заповту, роздав римлянам належн грош по 300 сестерцв, причому з власно кишен, улаштував за свй рахунок
ludi Victoriae Caesaris (гри на честь перемог Цезаря).
тим часом силою проводить через сенат аграрний закон та закон про обмн провнцями, що мали пдсилити його владу. Боротьба мж Октаваном та Марком Антонм почала непокоти партю цезаранцв, вони двч робили урочист демонстративн примирення, як завершувалися нчим. Коли у вересн назрв розрив мж Марком Антонм
, де гору взяв
та партя республканцв, Октаван нелегально збрав вйсько з трьох тисяч ветеранв арм його названого батька, а також зумв переманити на свй бк два легони Марка Антоня, пообцявши вп'ятеро бльшу платню уклав угоду з
, одним з убивць Цезаря (який через Марка Антоня втратив провнцю
).
Оголосивши вйну Марку Антоню, сенат на пропозицю Ццерона визначив офцйний статус Октавана, зробивши його сенатором в ранз
оголосивши надали повноту вйськово влади; при цьому сенат також зобов'язав його допомагати у веденн вйни двом консулам, обраним
У битвах та двч був розбитий бля Мутини (див.
), де Октаван бився як звичайний легонер. Марк Антонй втк до Галл, обидва консули загинули, в такий спосб Октаван опинився командуючим усю переможною армю. В Рим республканське угруповання святкувало перемогу,
оголосив ворогом батьквщини. При цьому
дстався , а Октавану лише
. Сенат намагався вдсторонити Октавана вд активно вйськово-полтично дяльност постановив передати владу над морем
,
, а
. Октаван негайно зажадав соб консульства , коли сенат став заперечувати, рушив маршем на Рим. Вйська в мст стали на його бк неминучого пограбування мста вдалося уникнути.
Октаван був обраний консулом , у вц двадцяти рокв, разом з свом дядьком Квнтом Педм виконав свй перший обов'язок перед названим батьком тим, що вв закон про проскрипц щодо його вбивць. Тепер спадкомець Цезаря мг вести переговори на свох умовах з
, котрий об'днав в
сили з . Утрьох вони зустрлися в Бонон (суч.
) уклали угоду про роздлення мж собою верховно влади були проголошен трумврами з вищими повноваженнями на термн з по Лдером трумврату став , старший за вком становищем. З метою залякати опозицю забезпечити себе потрбними коштами, трумври пддали проскрипцям (списки осб, що пдлягали знищенню) триста сенаторв дв тисяч чоловк з стану
. По всй
почалося полювання за людьми; пд час втеч загинув . Проскрипц створили в
атмосферу терору змусили надовго замовкнути всх уцллих опозицонерв. Однак боротьба за владу ще не була закнчена.
Октаван вирушили в , щоб розбити
(убивць Цезаря). Псля перемоги при
( ) прийняв пд сво керування схдн провнц, а Октаван повернувся до ¶тал, де, проввши безжалсн конфскац, забезпечив ветеранв земельними надлами. У
вн був змушений вести вйну в Перуз (суч.
), придушуючи заколот, пднятий братом Марка Антоня Луцм Антонм, якого пдтримувала Фульвя, дружина Марка Антоня. Антонй болсно сприйняв д Октавана, однак у
в Брундиз мж ними було досягнуте примирення, вдповдно до якого Марку Антоню вдходили вс схдн, а Октавану ус захдн провнц, за винятком
, що залишилася за Лепдом. Для пдкрплення союзу Антонй оженився на Октав, сестр Октавана (на той час Фульвя померла). У наступному роц в Мизен, бля Неаполтансько затоки, був пдписаний пакт з
, у якому трумври визнавали його владу над
,
. Потм Антонй повернувся на Схд. Секст незабаром денонсував Мзенський пакт, а мж Октаваном Антонм знову виникли тертя. Однак стараннями, що доклав Октаван, у
в було знов досягнуте примирення.
, легальний термн влади якого минув, був продовжений на наступн п'ять рокв, трумври уклали угоду про спльн д проти
. У
Октаван Лепд органзували висадку на Сицил; хоча сам Октаван зазнав жорстко поразки дивом не потрапив у полон, його врний сподвижник кращий воначальник
врятував становище,
Секст був розбитий. Лепд, який посварився з свом союзником псля перемоги, був покинутий своми вйськами усунутий. Октаван, маючи з
титул «imperator», що споконвчно позначав судову посаду, у вданн яко знаходилося вйськове командування, менуючи себе
imperator Caesar divi filius (мператор Цезар, син бога), повернувся до Риму, щоб вдсвяткувати овацю, серед нших почестей дстав священне звання
.
Тепер Октаван мав владу над усм Заходом, а
над усм Сходом, зткнення двох верховних володарв ставала неминучою. Спадкомець Цезаря набув авторитет популярнсть завдяки перемоз над Секстом Помпем, що забезпечила безпеку шляхв зернових постачань до Риму, а збравши сво вйська, домгся ще бльшо слави при завоюванн
( ) у 35-33 рр. до н. е. У продовження наступних деклькох рокв вн його сподвижники, особливо Агрппа (Едл з
), плдно займалися суспльними справами. Почалися безкоштовн роздач сол й ол, вдкривалися суспльн лазн, у театрах розкидалися тессери свордн жетони, за якими можна було одержати грош, одяг, продукти тощо. Демонструючи свою староримську добропоряднсть, Агрппа вигнав з Риму
та . Нарешт, було заборонено вдкривати судов справи за обвинуваченням у пратств, тобто в спвчутт допомоз Сексту Помпею: це був жест убк сенату. Тим часом
утрачав свй вплив через безуспшн кампан ставав далеким римському народов, зйшовшись з
. Таким чином, Октаван одержав можливсть пднятися як провдник ¶тал й Риму, що виступа проти схдно цариц занепалого коханця.
Криза настала по завершенн другого п'ятирчного термну трумврату на початку , коли прихильники Марка Антоня були обран консулами, а Октаван зажадав вд Антоня скласти сво владн повноваження. Консули бльше трьохсот сенаторв вихали з ¶тал придналися до Антоня, однак Октаван змусив дв-
анулювати заповт Антоня й оприлюднити його з подуму сенату. То був досить необдуманий документ, що пдносив
всх дтей, породжених вд Антоня пдбурив проти останнього суспльну думку. Спадкомець Цезаря отримав можливсть домогтися клятви в особистй врност вд усього народу ¶тал, що вимагали вд нього стати вождем у вйн. Ус захдн провнц стали на його бк. Вйна була оголошена особисто Клеопатр,
Октаван, укрпивши сво державне становище прийняттям консульства (протягом
вн залишався приватною особою), прийняв вйськове командування. У
вн завдав ршучо поразки об'днаним армям Марка Антоня , що втекли до
. Ця звитяга зробила Октавана повноправним господарем Римсько держави. Незабаром псля битви пд Акц Октаван вдправився до
й у прийняв присвяту в Елевсинськ мстер. Зиму 31/30 р. до н. е. вн провв на
, перебуваючись там, вступив у сво четверте консульство разом з Марком Лцнм Крассом, сином
.
(секстиля, цей мсяць пзнше назвуть на його честь
augustus ) вн увйшов в ; покнчили з собою. Стату Марка Антоня написи на його честь були знищен, його день народження був ог
